The Wind in the Willows

Це перший твір в моєму житті, який я водночас і читав англійською, і слухав оригінал і переклад у виконанні моєї дівчини, і паралельно дивився ще й як фільм. Рекомендую цю книгу усім, хто потребує якісного відпочинку, але не хоче навантажувати себе купою хитросплетінь сюжету чи надуманими інтригами.

The Wind in the Willows (“Вітер у вербах”) Кеннета Грема – це розповідь про жагу подорожей. Це розповідь про те, що горизонти подорожі у кожного свої: для когось перелісок за кролячим полем – це далі, ніж він будь-коли був. А хтось уже знає хлібні місцини у всіх портах Середземномор’я. Когось жага пригод вивільняє із затхлої нори, подібно до толкієнівського хоббіта, а когось вона змушує викрадати купу транспортних засобів і творити довкола себе лютий хаос, трохи як в GTA.

Наші герої планують велику битву
Наші герої планують велику битву

Головні герої “Вітру у вербах” – антропоморфні тварини: Кротик, Щур, Борсук і Жаб, вони всі джентльмени (що би це не значило) і вони живуть поблизку річки. Цей факт і мальована обкладинка можуть справити враження, що книжка дитяча, але довжина речень тут і поетичність описів ніяк не поступаються “Гаррі Поттеру”. Імовірно, саме ця невизначеність форми посприяла тому, що про цю книгу рідко можна почути як про англійську класику. Що ж до власного досвіду, кажу впевнено: у 30 років книга чудово заходить.

Тварини-джентльмени

Насправді, хто саме головні герої і як вони виглядають – це не таке вже і просте запитання, і це чудова вправа для уяви. З одного боку, в більшості видань вони проілюстровані саме як тварини у людському одязі. Вони звертаються одне до одного як до “звірів”. З іншого боку, Жаб вільно замовляє собі людські автомобілі і легко їх водить. Наші герої спілкуються з людьми і не спілкуються з деякими іншими тваринами – наприклад, з конем, якого вони запрягають у воза. Як пояснила мені моя дівчина, це все тому, що кінь – не джентльмен. Хммм… Зрештою, ідеться про вікторіанську Англію, а відповідно і жорстке соціальне розшарування, тому це пояснення досить логічне.

Окрім того, у (вже таки дитячому) фільмі 2006 року усіх героїв грають лише злегка загримовані люди. І без гриму вони досить влучно передають “тваринність” своїх персонажів, але загалом тваринність там дуже і дуже умовна. До речі, в цьому фільмі Щура грає Марк Ґеттіс, що грав Майкрофта у серіалі BBC “Шерлок”.

Кріт і Щур у фільмі "Вітер у вербах" 2006 року
Кріт і Щур у фільмі “Вітер у вербах” 2006 року

Літній відпочинок на річці

Чим історія “Вітру у вербах” мені сподобалася найбільше – своєю дуже переконливою атмосферою прогулянки на човні по річці погожого, але не спекотного літнього дня. Затишні посиденьки персонажів на березі мене багато разів повертали подумки в найкращі вечори на берегах Рейну, де я провів багато часу і де не треба було нікуди поспішати.

А ще “Вітер у вербах” містить чимало застільних сцен, які для мене також завжди є ознакою хорошої літератури.

Отже, кому хотілося би розслабитися, почитати щось добре і ненапряжне, “Вітер у вербах” – це книга саме для вас. А якщо ви маєте дітей і хотіли би почитати їм вголос – тим паче раджу пошукати цей твір у книгарнях та інтернетах.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.