Управління комунікацій реорганізували, тож мій квест у Мінфіні трохи неочікувано добіг кінця. Сумно, адже більшість запланованого не встиглася, а все, що встиглося, вже перекроєне під бачення інших людей.
Водночас, я відчуваю гордість, адже наша команда протрималася в рази довше за наших попередників. Ми пережили разом з міністерством дві зміни міністра, прийняття та зміну бюджету, кілька місяців карантину і цілу купу великих реформаційних починань.
Традиційно, коли я йду звідкись, я пишу про речі, яких це місце мене навчило. В цьому плані мої 260 з хвостиком днів на державній службі виявилися особливо благодатним часом.
Дипломатія
Державна служба привчає, що “все сказане може бути використане проти вас”. Щойно ти торкаєшся своєї посади, як усі навколо задаються єдиною метою: підловити тебе на чомусь сказаному не так. Громадяни “екзаменують” тебе у чатах на знання законодавства, колеги забороняють тобі проявляти емоції, а всі твої дії повинні обґрунтовуватися тією чи іншою нормою. Саме тому обтічність канцелярських формулювань, уміння промовчати чи взагалі дистанціюватися від дискусії і, навпаки, здатність розшифрувати для себе чиюсь мовчанку або плутану балаканину – це базові, мінімально необхідні для держслужбовця речі. Іноді цей набір умінь люди красиво називають “дипломатією”. Державна служба – це чудова нагода відточити навики дипломатії.
Управління людьми
Я неодноразово керував колективами у громадсько-політичній сфері та медіа, однак справжня школа управління людьми – це державна служба.
В громадській сфері основна робота керівника – підібрати для кожного учасника команди задачу, яка була би водночас цікава цьому учаснику та корисна для спільної справи. Керування в медіа – це зведення докупи актуальної теми, оптимального формату подачі, здатностей конкретного автора і умовностей редакційної політики. На державній службі потрібно вміти сполучати набагато більшу кількість елементів: визначені річними планами функції, поточні задачі, вимоги керівництва, реальні здатності твоєї команди, власне розуміння, як це все має працювати належним чином, кілька разів змінені вимоги керівництва, скарги стейкхолдерів та різні інші (нібито) непередбачувані кризи. І при цьому потрібно бути готовим прозвітувати не лише про виконання власних завдань чи завдань свого підрозділу, але і про будь-що, що в будь-який момент часу виконав чи не виконав кожен із твоїх підлеглих, навіть якщо завдання це прилетіло йому не від тебе.
Отже, якщо у громадській сфері керівник – це радше просто харизматичний чувачок, у медіа керівник – це редактор і менеджер, то на державній службі керівник – це справжній hivemind.
Фінансова грамотність
Звісно, півроку роботи у пресслужбі Мінфіну – це украй замало, щоби стати експертом у фінансових питаннях. Однак за цей час я дізнався багато нового, краще зрозумів природу речей і навіть деякі із них здатен пояснити на пальцях. Я можу розповісти, що таке ОВДП і чому некоректно казати, що це “фінансова піраміда”. Я знаю, чому у нас було так багато залів ігрових автоматів і чому вони всі повернуться, якщо ми не врегулюємо ігорну сферу (спойлер: ні, це далеко не тільки тому, що хтось когось “кришує”). Можу пояснити, чому програма кредитування 5-7-9 все ж таки потрібна Україні, і чому її досягнення не такі вже і малі. Я приблизно уявляю, як працюють скрутки на ПДВ і чому це завжди багаторівневий злочин. Я розумію, чим фінконтроль відрізняється від верифікації та чому нові акцизні марки називаються електронними, хоча їх друкують на папері.
Терпіння
Нібито коротенький запит на пару запитань може по факту вимагати взаємодії з трьома різними департаментами, численних пере-перевірок та кількох раундів погоджень. І будь-яка інтеракція на будь-якому етапі підготовки відповідей може затягуватися на кілька днів. І коли затримка трапляється, то, як правило, дуже мало що можна вдіяти, щоби процес пришвидшити.
Держслужба вчить, що певні речі можна лише перечекати. Це велике тренування сили волі, осмисленості та душевної рівноваги.
Водночас це і тренування ще одного критично важливого уміння: виявлення моменту, коли терпіння вже не є виправданим, вловлювання миті, після якої пора іти робити щось інше.
Розуміння комунікацій в урядовій сфері
З професійної точки зору, найважливіший, найсерйозніший здобуток цієї роботи – це розуміння того, як усе працює. Які вади має система. Як ці вади можна (спробувати) виправити. З цієї точки зору, досвід перебування у міністерстві важко переоцінити. Усе, з чим я стикнувся, допомогло намалювати картинку можливих рішень. В деталі цієї картинки я поки не вдаватимуся, інакше даний допис ризикує затягнутися ще на десятки тисяч знаків. Бюрократія, стиль управління, побудова внутрішньої взаємодії, тон розмови з аудиторією, кризові регламенти – кожен аспект урядових комунікацій заслуговує окремого великого осмислення і обговорення.
Як-то кажуть, слідкуйте за оновленнями. Вони будуть, їх може бути багато.
За весь цей досвід я хочу подякувати своїм колегам…
- Ользі Криворучко, яка мені запропонувала податися в Мінфін,
- Анастасії Розлуцькій, яка надала мені шанс попрацювати і забезпечила нашій команді навчання на шикарнючому курсі УКУ.
- Олені Євсеєнковій, від якої я багато чого навчився в сфері менеджменту.
- Господарникам Мінфіну – за турботу про комфорт працівників міністерства.
- Управлінню персоналом (сподіваюся, що колись усі бюрократи в нашій країні будуть такими адекватними і готовими допомогти, як ви).
- Усьому своєму відділу – дякую за підтримку, яку ми одне одному надавали в ці непрості місяці! Вперед і вгору – ви здатні добитися більшого!
Дамітріанство 
[…] показав мій досвід перебування на держслужбі, приналежність до того чи іншого чату в українській […]