Алгоритми мене не знають

Вдогонку до мого конспекту-рецензії на книгу Харарі, ще трошки критики технологічного євангелізму.

Харарі зазначає, що алгоритми знають нас нібито уже подекуди краще за нас самих. Можливо, колись так і буде, але точно до цього стану ще далеко.

Скажімо, що робити з цією дурацькою темою, коли ти зайшов на сайт, купив книжку, а потім тобі реклама цієї книжки показується ще три тижні – коли навіть ця книжка вже давно тобі прийшла доставкою? Так, звісно, можна просто клікнути “вже придбано” і реклама зупиниться, але як на мене, це чітка демонстрація того, що алгоритм сам по собі не враховує і не знає, що товар уже придбано чи що, можливо, людина почитала опис і передумала взагалі собі той товар брати, чи що може взагалі при наборі слова у пошуковику вискочило, як це часто буває на незручних малюсіньких екранчиках смартфонів, зовсім щось не те, що спочатку людина хотіла знайти.

Але є іще значно глибша проблема…

Read More »

Ігри, які мене створили

Кажуть, про себе розповідати найважче… У цьому тексті я розповідаю про себе через власні смаки – ті ігри, які не просто є моїми “улюбленими”, а значною мірою вплинули на мене – на мої зацікавлення, стандарти якості і навіть на деякі погляди на життя. Тому (як виняток) я репощу цей допис для “Дамітріанства”.

Ігровимір!

У рубриці “Улюблені ігри” наші автори розповідають про свої вподобання. Дізнавшись, які ігри найбільше вплинули на кожного з нас, ви зрозумієте, за чиїми матеріалами особисто вам буде найкорисніше стежити і чого взагалі від нас можна чекати.

Всім привіт! З вами Канцлер ПДВ, головний редактор “Ігровиміру”. Мені випала честь представитися нашій аудиторії першим. Якщо дуже коротко: від мене ви найчастіше читатимете якусь політоту або філософію.

Говорити про найулюбленіші ігри важче, ніж може здаватися на перший погляд. Є ігри, якими я шалено захоплювався, коли грав у них, але бажання вмикати їх знову чи шукати щось подібне до них у мене виникає украй рідко (до таких, скажімо, належить серія Hitman). Є ігри, які мене захоплюють під настрій – часом я можу зникнути у Cities Skylines на багато-багато годин і діб – але це не та гра, яку я би вписав у десятку найулюбленіших. А ще є ігри, чиї концепції мені здавалися геніальними, але…

View original post Ще 1,470 слів

Пориньте в ігровий вимір!

Ігровимір” – це новий клубний блог про настільні та відеоігри, а також про все, що крутиться навколо них. Проект об’єднує людей по-різному професійно дотичних до ігрової індустрії, тому наші тексти – це завжди трошки більше, ніж просто власне враження про ті чи інші ігрові шедеври.

Головним редактором і автором ідеї цього проекту є самі-знаєте-хто, однак назва, логотип і дизайн сайту – це дуже значною мірою заслуга Марти Холодило. Окрім того, у різних аспектах наше колективне дітище було створене і в подальшому вдосконалюватиметься зусиллями цілої команди талановитих людей, з якою ближче ви зможете познайомитися на самому сайті “Ігровимір”.Read More »

Ваші документи!

Сьогодні пропоную вам ненадовго поринути у всесвіт депресивної гри Papers, Please (“Ваші документи”), за мотивами якої фанати зняли шикарну короткометражку.

Нагадаю, що Papers, Please – це симулятор інспектора на прикордонному КПП між двома вигаданими державами, одна з яких перемогла іншу в нещодавній війні та окупувала частину її території.Read More »

Гра “Посади Депутата”

У книзі про ігрофікацію Reality is Broken (“Реальність поламана”), огляд-конспект якої ви можете прочитати на сайті “Букмоль”, є опис одного дуже вдалого політичного ігрового проекту.

RiB.JPG

Йдеться про Investigate Your MPs expenses (“Дослідіть витрати депутата”), створений британським виданням Guardian у 2009 році.Read More »

Інтерв’ю з розробниками “Лісової пісні”

Написав для сайту “Букмоль” інтерв’ю з розробниками гри за мотивами “Лісової пісні” Лесі Українки.

TheForestSong.jpg

Неймовірно радий, що вдалося сконтактуватися з людьми, у яких настільки прогресивний і глибокий погляд на ігрову індустрію. Щиро бажаю успіху їхньому новому проекту, а інтерв’ю раджу прочитати всім, кому не байдужа українська класична література та культура Полісся.

Year Walk: Енциклопедичний жах

Year Walk – в усіх сенсах проста, але при цьому глибока гра з оригінальною графікою, водночас романтичним, страхітливим і сумним сюжетом.

Year-Walk1

Year Walk (шведською Årsgång) – давній ритуал ворожіння у Швеції. Іноді цей термін перекладають як Щорічний Похід. У новорічну ніч, іноді на Різдво, на свято весни першого травня або на свято літнього сонцестояння охочий вибратися у такий похід утримувався від їжі і пиття та не виходив з дому аж до півночі. Вночі ворожбит відправлявся у мандрівку темним лісом, зустрічав там незвичних істот і намагався побачити своє майбутнє. Часто цей ритуал закінчувався фатально для його учасника – в силу як природних, так і містичних обставин.

Read More »

Вибір свого життєвого персонажа

Одна з найприкріших проблем людських суспільств у тому, що їм вкрай важко вийти зі стану маятника в будь-якому великому процесі. Якщо десь колись в чомусь люди перегнули палку, то перш ніж дійти стану рівноваги, палку обов’язково перегнуть в інший бік.

Донедавна ми ще були звиклі до абсолютів, до “призначення жінки/людини/журналіста/тощо”, до непорушних і часто репресивно-дискримінаційних традицій та ідеалів. Тепер – nothing is true, everything is permitted, в жизні смисла нєт, фсьо тлєн і т. д. За цього нового модусу життя людина раптово повинна сама придумувати власний смисл, “створювати нові скрижалі” і ніхто не повинен (не дай безсенсовносте!) вказувати іншим, як ті скрижалі і смисли створювати. А можливо, таки варто було б. Read More »

Лекція про відеоігри

Fanschool (і,можливо, вся Україна) вперше послухала лекцію про наратив у відеоіграх. І саме мені випала честь її читати.

Lecture

Послухати мене прийшли 13 осіб, не рахуючи організаторів. І я не знаю, кому я радів більше – своїм старим друзякам чи новим обличчям, які вирішили, що лекція абсолютно невідомої людини варта їхньої уваги.Read More »