Шлях до несвободи

"Шлях до несвободи" Тімоті Снайдера
“Шлях до несвободи” – моя перша книжка на Kindle

Книга “Шлях до несвободи” (The Road to Unfreedom) одного з моїх найулюбленіших інтелектуалів Тімоті Снайдера – дуже амбіційна книга. Вона про історію, свідками якої ми є. Але це книга не просто про події. Це книга про конкретних функціонерів та про глобальні ідеї, що рухають цими подіями.

Снайдер описує перетворення в Росії, Україні, ЄС і США у період з 2011 по 2016 роки. Серед охоплених подій: протести на Болотній площі, Євромайдан, анексія Криму і вторгення Росії на Донбас, криза біженців, Brexit і перемога Дональда Трампа на виборах президента США. Цікаво читати книгу, яка написана як історична, але розповідає про те, що відбувалося з тобою, твоєю країною і твоєю епохою от лише буквально вчора. І немає жодних сумнівів, що ці події матимуть значний вплив на подальший плин історії. Continue reading “Шлях до несвободи”

Advertisements

Нові обличчя: орди демократії

Український виборець завжди охочий до “нових облич” у політиці та управлінській сфері. Однак за весь час Незалежності це прагнення залишається до кінця не втамованим. Яскраві проекти з’являються, проте або дуже швидко розчаровують, або взагалі не справляються з тим, щоби потрапити до влади. Навіть після революцій та криз дуже швидко ключові посади займають люди, яких ми пам’ятаємо іще з 90-тих.

Дмитро Прокопчук і Андрій Пилипенко (праворуч)

Чому щоразу перед виборчим циклом астрологи оголошують тиждень “нових облич”, після чого їх кількість збільшується приблизно вдвічі, – ми традиційно подискутували із Андрієм Пилипенком (АП), моїм товаришем, головою аналітичної служби телеканалу “Еспресо”. Continue reading “Нові обличчя: орди демократії”

Nimses (огляд соцмережі)

Capture+_2018-04-27-17-13-36Я багато критикував українські соціальні мережі за примітивно-патріотичний підхід у створенні. Також я говорив, що нам потрібні якісь альтернативи Facebook.

Створена минулого року соцмережа Nimses нібито намагається задовольнити обидві мої претензії – вона і одразу цілиться на увесь світ, і принаймні намагається відрізнятися від усього, що нині у світі є. Але наскільки добре це вдається на практиці? Continue reading “Nimses (огляд соцмережі)”

Вибори починаються… зараз!

Ніколи не розумів, чому декого переймає, що той чи інший політик “вже готується до виборів”. Адже у цьому немає нічого поганого. Вибори, як і самореклама, пов’язана з ними, – це ефективний стимул для політиків робити щось корисне.

Я давно обстоюю одну просту думку: ніколи не рано починати передвиборчу кампанію. Мудрий політик починає свою кампанію тоді, коли закінчується попередня – незалежно від її результату. Continue reading “Вибори починаються… зараз!”

Неполітична криза Facebook

З обкладинки The Economist

Facebook переживає великий скандал і відгрібає за те, в чому головну соцмережу світу підозрювали давно: злив даних своїх користувачів. Звичайно, потенційна загроза цілеспрямованого використання даних компаніями типу Cambridge Analytica, особливо з політичною метою, видаються страхітливими. Але особисто мене як рядового користувача турбує не стільки конфіденційна інформація, яку про мене можуть злити, скільки та інформація, яку я сам хочу і не можу розповсюдити.

Facebook як платформа для обміну думками занепадає. І дедалі більше людей відчувають це на собі. Continue reading “Неполітична криза Facebook”

Посібник диктатора

Посібник диктатора” – сучасна цинічна теорія про природу влади. І хоча почасти вона здається поверховою, автори досить переконливо пояснюють, хто насправді визначає ім’я лідера і кому лідер прислуговує передовсім. Ні, тут немає конспірології. Деталі – далі, у моєму огляді-конспекті.

Одразу проясню важливий момент: автори “Посібника диктатора” Брюс Буено де Мескіта і Алістер Сміт не виправдовують і не заохочують авторитаризм, корупцію чи зневагу до людського життя. Вони лише викладають певну логіку, якою мали би послуговуватися керівники будь-якої більш-менш серйозної організації, якщо вони прагнуть залишатися на посаді лідера якомога довше.  Continue reading “Посібник диктатора”

Тиранія роботів

“Повстання роботів” – заїжджаний сценарій багатьох антиутопій у кіно і книгах. Проте мене не страхає образ термінаторів із лазерами, мене непокоять значно буденніші та вже цілком доступні в багатьох країнах речі – дрони-кур’єри і додатки, які самі пишуть тексти.

I am the future
Андроїд Софія (громадянка Саудівської Аравії). I am the future

Справжня антиутопія, як і багато інших речей, в реальності дуже часто встановлюється не якимсь одномоментним повстанням, а ледь помітними подіями, які плавно змінюють правила суспільної гри, аж поки нам не стає важко сказати, в який саме момент ми себе довели до такого стану. Continue reading “Тиранія роботів”