Пориньте в ігровий вимір!

Ігровимір” – це новий клубний блог про настільні та відеоігри, а також про все, що крутиться навколо них. Проект об’єднує людей по-різному професійно дотичних до ігрової індустрії, тому наші тексти – це завжди трошки більше, ніж просто власне враження про ті чи інші ігрові шедеври.

Головним редактором і автором ідеї цього проекту є самі-знаєте-хто, однак назва, логотип і дизайн сайту – це дуже значною мірою заслуга Марти Холодило. Окрім того, у різних аспектах наше колективне дітище було створене і в подальшому вдосконалюватиметься зусиллями цілої команди талановитих людей, з якою ближче ви зможете познайомитися на самому сайті “Ігровимір”. Continue reading “Пориньте в ігровий вимір!”

Advertisements

Джерела креативу: Нудьга

Ми живемо у світі, де максимальне заповнення часу, особливо серед молоді, стало позитивною, статусною річчю. Важко однозначно сказати, чому так. Можливо, дуже розширилася популяція трудоголіків. Можливо, люди просто всі втомилися і реально не встигають з виконанням усіх необхідних функцій, але бояться, що якщо на все забити, то скотяться на дно. А може люди насправді відчувають, що скоро буде робореволюція і всі ми станемо абсолютно непотрібними, а бути зайнятим – це ніби як бути комусь потрібним, тож треба користуватися нагодою!

Біжучи з конференції про урбаністику на відкриття нового культурного проекту ми демонструємо свою активність, проактивність і активну життєву позицію. У транспорті від одного івенту до іншого – постимо в Інстаграм, відповідаємо у Месенджері. Всі такі успішні і кльові, вічно зайняті і цікаві. Однак цей ритм життя убиває креатив. Бо для креативу критично необхідно, щоби час від часу було не просто нецікаво, а по-справжньому нудно. Continue reading “Джерела креативу: Нудьга”

Прощання з МакКейном

Сенатор Джон МакКейн (29.08.1936-25.08.2018)

Днями переглянув кілька промов американських політиків щодо смерті сенатора Джона МакКейна, який пішов з життя 25 серпня. З цих виступів можна чимало дізнатися не лише про покійного сенатора, але і про американську політику, і про США в цілому.

Найцікавіші промови – Ліндсі Грема, близького соратника МакКейна, Джо Байдена, демократа і екс-віце-президента США, та двох президентів – Джорджа Буша молодшого і Барака Обами, які свого часу перемогли МакКейна на президентських виборах. Перші дві промови – дуже емоційні, інші – більш статечні, але не позбавлені ані суму, ані гумору. Так, гумору було чимало. Жарти під час панегириків – це дивно і… неочікувано правильно. Continue reading “Прощання з МакКейном”

Острів Рюген

Я відвідав найбільший острів Німеччини, сповнений природніх див, невимовних заходів сонця та прикрих залишків радянщини.

Пляж на острові Рюген, містечко Ґлове

Острів Рюген із континентом сполучає один-єдиний міст. Continue reading “Острів Рюген”

Емс, Діц і Лімбург

Річка Лан (Lahn) впадає у Рейн поблизу замку Ланек, назва якого буквально так і перекладається: кут або ріг Лану. Повернувши за цей “ріг”, можна надибати багато цікавих місцин – що я і зробив. Моя нова невелика подорож пройшла містечками Бад Емс, Діц та Лімбург.

Будинок з чотирма вежами. Бад Емс

Бад Емс відомий українцям передовсім як місце, де російський цар Олександр ІІ підписав заборону української мови. Місцевий променад впирається саме у будинок, де відбулося підписання Емського указу. На будинку є відповідна пам’ятна дошка, встановлена українською діаспорою. Поруч із будинком – статуя міфічної давньогрецької німфи Дафни. Continue reading “Емс, Діц і Лімбург”

Мій Економіст

20180812_150628.jpgThe Economist мені надіслав блокнот – подарунок за підписку – і ось нарешті, через два з половиною місяці блокнот прийшов! Щоб отримати цей подарунок, довелося писати скаргу, що блокнот не прийшов за місяць. Виявилося, що у них не було моєї адреси. Я це все нині не в претензії пишу, а радше як важливий наголос, що коли щось не так, як має бути, треба принаймні залишити скаргу. Continue reading “Мій Економіст”

Шлях до несвободи

"Шлях до несвободи" Тімоті Снайдера
“Шлях до несвободи” – моя перша книжка на Kindle

Книга “Шлях до несвободи” (The Road to Unfreedom) одного з моїх найулюбленіших інтелектуалів Тімоті Снайдера – дуже амбіційна. Вона про історію, свідками якої ми є. Але це праця не просто про події. Це книга про конкретних функціонерів та про глобальні ідеї, що рухають цими подіями.

Снайдер описує перетворення в Росії, Україні, ЄС і США у період з 2011 по 2016 роки. Серед охоплених подій: протести на Болотній площі, Євромайдан, анексія Криму і вторгення Росії на Донбас, криза біженців, Brexit і перемога Дональда Трампа на виборах президента США. Цікаво читати книгу, яка написана як історична, але розповідає про те, що відбувалося з тобою, твоєю країною і твоєю епохою от лише буквально вчора. І немає жодних сумнівів, що ці події матимуть значний вплив на подальший плин історії. Continue reading “Шлях до несвободи”