Якщо є щось, що я зрозумів із курсу Сергія Куделі “Теорія демократії” 2 роки тому, то це те, що демократія – це надзвичайно складне і розмите поняття, яке в реальному житті нерідко розігрує жорстокі жарти з цілими народами. Немає навіть якоїсь єдиної адекватної думки про те, в чому полягає демократичність. Й. Шумпетер вважає, що будь-яка країна, де верховних чиновників обирають загальним і чесним голосуванням – це демократія. Але його позицію критикують, мовляв, а от був Гітлер, а от є “демократії з прикметниками” – всілякі там фасадні, делегативні, перехідні та інші, по факту, авторитарні режими. Потім інша чималенька групка інтелектуалів говорить, що західні демократії – це ніякі не демократії, бо там всім заправляють корпорації, а вони ПАГАНІ! Потім хтось починає ділити демократії на президентські та парламентські, скоро виявляється, що президентські (всі, крім США) – це по факту диктатури, а парламентські – це машини, які годують бюрократію. Тоді якісь гуманісти починають казати, що демократія – це не лише вільні вибори, але і розвинута економіка. Тут уже в мене виникає запитання: чи не намагаються якісь фанати-демократи поставити “=” між словами “демократія” та “добро”?Read More »
Дамітріанство 