Цього червня минуло вже аж 15 років, відколи я закінчив школу. Дивовижний шмат часу! Це вдвічі більше, ніж я провчився в Могилянці, вчетверо довше, ніж я прожив у Німеччині, зрештою, це на 50% довше за саме навчання в школі.
Read More »Позначка: емоції
Особисті переживання та усе, що робить нас людьми
Вранішня ода
У кожного є своя улюблена пора (або пори) року. Але значно рідше ми говоримо про улюблену пору дня. Нібито всі люблять вечори і частенько ненавидять ранки. І хоча мене теж на роботі вранішні зміни на 6:00 часто вибивають з колії, ранній ранок – це найулюбленіший для мене час.
Є люди вечірні. Це ті, для кого найбільше задоволення – розслабитися наприкінці дня після роботи з книжкою чи за телевізором. Таких багато і серед інтелектуалів, і серед роботяг.
Є люди ночі. І це не обов’язково готи чи відьми. Це всі ті, хто по-справжньому прокидається лише під вечір. Вони, здається, і весь день проживають заради нічних тусовок… або ж заради нічного креативу.
А я – людина вранішня. Я люблю світ, коли він іще не розігрітий сонцем, людьми і машинами, коли усе ще тільки починається – я люблю усілякі добрі початки.Read More »
Захищено: Моя особиста Німеччина
Про свята і проти свят
Жадібний Скрудж із “Різдвяної історії” ненавидів свята, бо на них люди не працюють і прибутки його бізнесу падають. Через ці думки Скрудж – негативний персонаж цієї історії, але я завжди частково погоджувався із ним.Read More »
Думки про любов
Любов ірраціональна – нас не завжди приваблюють люди, які відповідають загальноприйнятим “стандартам” чи навіть нашим власним теоретичним ідеалам. Але це не означає, що любов безпричинна. Ми любимо когось, бо нам добре з цією людиною. Так-так, і вас люблять тому, що з вами добре, а не на рівному місці!Read More »
Розмова голосом
Я знаю, що чат зі звукозаписом зручний не всім і не завжди. Бувають ситуації, коли він і мені не зручний, але в цілому – це велике благословення, яким варто користуватися частіше. Воно допоможе порозумітися, підтримати емоційний зв’язок та, можливо, побороти нашу розбиту соцмережами кліпову свідомість.Read More »
Посткросінг
Посткросінг – обмін листівками (іноді листами) заради самого процесу обміну. Люди, які займаються цією справою, часто колекціонують отримані листи і листівки.
Боюся, це чудове хобі у багатьох асоціюється із манірним та снобливим хіпстерством (типу “old school”). Але для мене написання листівок стало своєрідною мікроформою мистецтва. Чому я пишу листівки у епоху чатів із функцією звукозапису?Read More »
Емотикони
Как правильно сочувствовать Парижу?
Что мне кажется наиболее безнадежным и ужасным относительно терактов в Париже – не их внезапность, не их массовость, даже не их смертоносность, а то, как наши люди на произошедшее реагируют.
Они возмущаются по поводу того, что является личным делом каждого. Люди СПОРЯТ о том, ПРАВИЛЬНО ли сочувствовать и КАК именно нужно это делать, о том, есть ли смысл красить свои аватарки в цвета Франции. На кого-то даже наехали из-за принесенного под посольство в Киеве букета: “лучше было купить что-то воинам АТО”. Read More »
Настрій міленіуму
Коли слухаєш “музику минулого”, ти подорожуєш своїм щастям: навіть якщо згадуєш не найкраще з того, що було, а свої випробування, будь-яке горе минулого видається дрібним і завершеним – його вже пережито, воно вже нічого не значить, нікому не загрожує. А ще, ти згадуєш надію – ту, що була тоді, в часі, коли все видавалося простішим, коли здавалося, “что все потом сложится, и все получится”.
Згадалося депресивно-обнадійливе завершення буремних 90-их і відчайдушний початок невідомих, в усіх відношеннях нових 2000-их, це був по-своєму, дуже по-особливому, холодний, бетонний час… Частина мене залишиться назавжди у тому настрої. Мій невеличкий переклад Dido – здається, квінтесенція тогочасного настрою.Read More »