Розмова голосом

Operator.pngЯ знаю, що чат зі звукозаписом зручний не всім і не завжди. Бувають ситуації, коли він і мені не зручний, але в цілому – це велике благословення, яким варто користуватися частіше. Воно допоможе порозумітися, підтримати емоційний зв’язок та, можливо, побороти нашу розбиту соцмережами кліпову свідомість. Continue reading “Розмова голосом”

Advertisements

Дар мови

Зрозуміло, що на мажоритарному окрузі
кандидат повинен вміти… ну хоча би розмовляти.

Андрій Дуда

Нашу владу прийнято ганьбити за брак реформ і реальних дій. Але як на мене є навіть гірша проблема. Проблема, яка вказує на абсолютно катастрофічний рівень наших політиків як, власне, політиків. Continue reading “Дар мови”

Технологія співчуття

Часто людина в депресії на свою голову має нещастя отримувати від оточення різноманітні стандартні і дуже популярні поради про те, що їй “просто треба зібрати сили в кулак” або “просто змінити кут зору і світ стане іншим”. На практиці зміна кута зору та збирання сил у кулак – це все геть аж ніяк не “просто”.

Ось цей комікс алегорично змальовує, наскільки корисними видаються такі поради депресивній людині:

Physical-Mental

Безумовно, ви скажете, що кульове поранення – це набагато серйозніша проблема за депресію, і ви, напевно, маєте рацію. Але давайте поміркуємо: що спільного у цих несхожих явищ? Continue reading “Технологія співчуття”

15 речей, які варто і які не слід робити при спілкуванні

Ми живемо у страшний час, коли елементарні правила ввічливості почали постити у всіляких переліках на кшталт “15 речей, які не варто говорити вагітній жінці/фанатам “Зоряних воєн”/вашому босу”. Із цих 15-ти пунктів десять краще взагалі нікому ніколи не говорити. І це нібито очевидно. Але для багатьох насправді ні.

Такі списки складаються знову і знову, і здається, пишуться таки не даремно. Людям варто вчитися ввічливості заново. Тому ось моя версія про п’ятнадцять правил сучасного етикету. Continue reading “15 речей, які варто і які не слід робити при спілкуванні”

Як МОЇ справи?!

Якщо є якась річ в американській культурі, яку я ніколи не зрозумію, то це ось це дебільне “питання”. Ненавиджу його. “Як твої справи?”.

Як справи?

Ладно ще, якби цією граничною формою шизофренії послуговувалися лише американці – у мене не так їх багато серед знайомих і вони переважно здатні вже після першого попереджувального пострілу в стелю усвідомити, що зі мною можна вітатися просто “Hello!”. Але наші люди перейняли цю порочну практику так само! Continue reading “Як МОЇ справи?!”