Вибір свого життєвого персонажа

Одна з найприкріших проблем людських суспільств у тому, що їм вкрай важко вийти зі стану маятника в будь-якому великому процесі. Якщо десь колись в чомусь люди перегнули палку, то перш ніж дійти стану рівноваги, палку обов’язково перегнуть в інший бік.

Донедавна ми ще були звиклі до абсолютів, до “призначення жінки/людини/журналіста/тощо”, до непорушних і часто репресивно-дискримінаційних традицій та ідеалів. Тепер – nothing is true, everything is permitted, в жизні смисла нєт, фсьо тлєн і т. д. За цього нового модусу життя людина раптово повинна сама придумувати власний смисл, “створювати нові скрижалі” і ніхто не повинен (не дай безсенсовносте!) вказувати іншим, як ті скрижалі і смисли створювати. А можливо, таки варто було б. Хоча б тому, що багатьох демотивує стан загубленої в океані людини, яка не бачить жодних кораблів чи берегів на обрії, а відтак просто бовтається, ніби тріска, не пливучи нікуди конкретно, і гребучи лише стільки, скільки необхідно, щоби не потонути геть зовсім. Звісно, завжди є опція зайнятися соціальним дарвінізмом, я би навіть сказав екзистенційним дарвінізмом: якщо раніше виживали і досягали успіху ті, хто найкраще пристосовувався у суспільстві сили або суспільстві грошей, нині виживають пристосуванці суспільства ідей. Хтось може жити із безсенсовністю, а комусь зносить від цього дах. Але моя оптимізаційна суть повстає проти такої відповіді. Не тому, що я дуже люблю людей, а тому, що я відчуваю дискомфорт через неефективність витрат ресурсів, головними з яких люди і є.

Годі казати “ти можеш стати будь-яким і будь-ким”!

По-перше, це контрпродуктивно – це тицяє людину обличчям у парадокс вибору, чим відлякує від “набуття форми”. Це ніби великий транспарант: “У тебе МІЛЬЙОН варіантів, ти НІКОЛИ не подужаєш УСІ їх дослідити, твого життя просто не вистачить! А імовірність, що ти обереш щось “не те” – ПРОСТО ВЕЛИЧЕЗНА! Відчуття провалу і невдачі ГАРАНТОВАНЕ!”. Вимагати від людини вдосталь сміливості, щоби переступити через цей транспарант – це тупо. Це як звинувачувати застреленого в голову у тому, що він не старався достатньо сильно, щоби відбити кулю лобом. Просто є випробування, які розвивають, а є такі, які просто ламають хребет.

По-друге, можливість стати будь-ким – це просто не правда. І справа навіть не в соціальних, тілесних чи культурних обмеженнях. Справа в обмеженнях мотивації. Якщо людина не хоче бути спортсменом, вона ніколи не стане чемпіоном, хай би які були гроші на підготовку, хай би які були фізичні задатки. Брак бажання – це є навіть більше обмеження на шляху до того, щоби стати кимось, ніж брак грошей і здібностей або гніт соціальних норм. Необіхдно виробляти техніки, які б допомогли людині себе зрозуміти і розкривати власний потенціал. Скажімо, сучасна система освіти з цим справляється вельми слабенько.

По-третє, це крайність. Ідея абсолютних можливостей є шкідливою головно тому, що вона неправильно подається людині. Вона подається як абсолют, як безспірне, жорстке правило про відсутність будь-яких правил. Однак людству потрібен не сферичний недосяжний абсолютний абсолют у вакуумі, а просто звільнення від найгірших рис попереднього модусу життя.

Тут мені аналогія з відеоіграми видається доволі доречною. Коли йдеться про вибір персонажа у відеогрі, він чимось подібний до вибору життєвого шляху в реальності. У відеоіграх є загалом три можливі підходи до вибору свого героя (або героїні).

Підхід №1: герой заданий сюжетно (Бетмен, відьмак із Ривії, злодій Геррет). Все, що може зробити гравець – діяти в межах тих моральних виборів, які передбачені для нього авторами гри. Це і є модус “призначення”, модус “долі”, який приписує нам певну роль і тісні або не дуже рамки, в яких ця роль може змінюватися. Проблема в тому, що якщо щось не те конкретно із головним героєм, то і вся гра нам стає нецікавою.

Підхід №2: гравець вільний кастомізувати персонажа на свій смак: детально налаштовувати його зовнішній вигляд і тюнінгувати всі можливі характеристики. Це вам аналог модусу буття, в якому “нема обмежень” і “все дозволено”. Проблема в тому, що більшість ігор із таким підходом (зокрема казуальні ігри та ММО) промовисто вказують на відсутність реального впливу оцього всього тюнінгу на саму гру. Із поширенням ідей толерантності у віртуальному просторі вибір статі, кольору шкіри персонажа, а часто і його класу відповідають лише за зовнішній вигляд та анімації руху й атаки. Ігролад же лишається таким самим пісним і однаковим для всіх. Історія спеціально вихолощується до того стану, де звертання будь-якого персонажа до гравця буде нейтральним і не відзначатиме жодних тонкощів скастомізованого героя. Скажімо, у Скайрімі мало хто реалістично реагує на те, що Драконородженим, рятівником світу може бути антропоморфний кіт.

Підхід №3: дещо підзабутий, хоча досить популярний у старіших іграх – вибір серед декількох принципово відмінних персонажів. Це своєрідний серединний шлях між абсолютно “рельсовим” підходом і підходом “пісочниці”. Вибір серед обмеженої кількості шляхів дозволяє розробникам адекватно опрацювати різні ситуації, які трапляються із неоднаковими героями в одних і тих же місцях, роблячи вибір осмисленим і надаючи йому відчутних наслідків, відповідно, роблячи цей вибір значущою дією in its own right. В ігрових категоріях це ще дуже позитивно впливає на можливість повторно пройти гру. З екзистенційної точки зору, обмеження безмежного вибору являє собою антидот парадоксу вибору. І хай навіть представлені альтерантиви будуть спрощені або перебільшені, не будуть нам подобатися на всі 100%, однак ми отримуємо через них утрачені ідеали та орієнтири, які водночас є позбавленими характеру нав’язаності.

Нам потрібні приклади. Імовірно, такі, які викликатимуть критику, засудження чи навіть відразу. Однак від них ми можемо принаймні відштовхуватися у формуванні того, ким ми насправді хочемо бути, заради чого і яким саме чином.

Advertisements

4 thoughts on “Вибір свого життєвого персонажа

  1. Мені здається, ти трохи перебільшуєш. Навіть при пропагуванні “стати будь-ким”, є приклади цих “будь-кого” і при великому бажанні можна дізнатися, що і як вони робили, щоб цими “будь-ким” стати. При будь-якій системі все зводиться, які в людини критерії вибору і чого вона хоче. А якщо вона цього не знає, то абсолютно все одно, вибирати між кількома визначеними варіантами чи безліччю аморфних ідей. Можливо, чіткіші варіанти примусять її швидше вибрати, але це ніяк не вплине на правильність самого вибору і отриману від нього сатисфакцію.

    1. По-перше, статистично доведено, що людина значно більш імовірно придбає щось із промоушн-стола, де 5 варіантів, ніж з того, де їх 25.

      По-друге, “навіть при пропагуванні “стати будь-ким”, є приклади цих “будь-кого”” – я не зрозумів нічого. Коли я вживаю слово “будь-хто”, я і маю на увазі це слово. Готовий поклястися, що ніколи не чув, що якась знаменитість стала “будь-ким”. Ні, вони – співаки, актори, військові, політики, політтехнологи, але точно не “будь-хто”. Але толку мені дізнаватися, скажімо, як Тарас Березовець став тим, ким він є? Його шлях унікальний, як і кожної людини його рівня. Мені потрібно дізнатися загалом, як в цілому почати бізнес у цій сфері, хто кому скільки винен, як шукати клієнта і т. д. В Інтернеті ніхто це по поличках не розповідає, а живого політтехнолога – хаха, ну піди розпитай першого зустрічного живого політтехнолога про те, як він досяг бодай того, чого він досяг.

      По-третє, that’s exactly the point – вироблення критеріїв і розуміння, чого хоче людина. Є маса людей, які не знають, чого вони хочуть і не можуть зупинитися на якихось критеріях вибору (адже nothing is true, everything is permitted). Я говорю про те, що людські суспільства повинні допомагати визначатися, а не хворіти дебільною постмодерністською хворобою стояння осторонь і казання “ой, я не вказую, як тобі жити, сам вибирай, ти можеш стати будь-ким”.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s